Бабуся

Григорий Божок
Стоїть  в  селі  стара  хата,
Двері  покосились,
Зразу  видно,  тут  завзято
Лихо  поселилось.
Вийшла  з  хати  стара  мати,
Й  курі  не  сокочуть,
Що  жива  -  не  винувата
Й  що  ще  їсти  хоче.
Діти  десь  собі  далеко
В  місті  проживають,
В  гніздо,  наче  ті  лелеки,
Бува  залітають.
В  кожного  своя  дорога
Й  свої  в житті  кроки…
Якось  живи, молись  Богу,
Щоб  дотримав  строки.
      27.05. 2014р., Київ