На світанні у небі темніють верхів`я Ливану
І по схилах сповзає в ущелини сивий туман…
Боже, вчуй голос мій, що до Тебе підноситься рано,
Зойк моєї душі, що не в змозі загоїти ран.
Без вини я вигнанцем блукаю по рідному краю,
По горам, по пустелям, по темним проваллям землі,
Та щоранку на Тебе надію свою покладаю,
І впадуть на шляхах до неправди лукаві і злі.
А я в дім Твій війду и вклонюся Тобі у покорі,
І святої землі у молитві торкнуся чолом…
Зійде правда моя на високії Божії гори
І душа заспіває хвали і подяки псалом.
Для ілюстрації використана картина А.Шильдера " У горах"