Афоризмы
Я нічого не боюся.
Я боюся тільки причетності (относится к) до ідіотів.
Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі!
Огидна ( противная вещь) річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
Вічна парадигма історії:
- за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша ( подлейшая) форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькана ( забита) національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.
У всіх країнах мови як мови, інструмент спілкування, у нас це фактор відчуження. Глуха ворожість оточує ( окружает) нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу (привлекаю внимание), іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються (оглядываются)
Україна - цещо -резервація для Українців. Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови.
Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, - інформація була нашою здобиччю. Тепер ми - здобич інформації.
Це ж треба мати сатанинський намір,
чаїть в собі невиліковний сказ,
щоб тяжко так знущатися над нами,
та ще й у всьому звинувачувати нас!
( это же надо иметь дьявольское намерение
прятать в Душе не излечимую болезнь
сказ -бешенство
так жестоко насмеяться над нами
во всех бедах еще и нас во все обвинить)