Невільник пристрастей бурхливих
Співав на гілці соловей,
Вісник кохань і доль щасливих
Усіх часів з наших земель.
Удень, вночі чи раннім ранком
Він тьохкає, дзюрчить, тріщить,
Чарівним, милим, добрим танком
Співця мелодія вихрить.
Народ вночі відпочиває,
В дрімотнім покої гаї,
Не сплять й божественно співають
Завжди трудящі солов’ї.
Як солов’їха діток зродить,
Він перестане хороводить.
17.05. 2014р., Київ