***

Маргарита Вельбах
Оморене тіло
Морфій і Глина
Голем бездоганний
В обличчі несе епітафій думкам
Кохай орхідею
В руках у данайців
І збуджуй війну
Швидкокрилого бога знесиль
Запий травороссям
Язик землетруса
Убивця народить
Хтось має дістатись води
А ти,моя музо,
Ти знаєш цих птахів
Ти маєш їх крила
Тому по опівдні
Злітай попід небо
Й пливи
О, Марено