Жив у горобчиній зграї горобчик на ім`я Петрик. Одного разу прокинулося малятко, побачило сніг і здивувалося. Думало,думало і вирішило, що треба спитати того, хто знає - звідки береться сніг.
Полетів Петрик до синички і спитав її:
- Де береться сніг?
Синичка подумала і відповіла:
- Сніг береться із шматків сала.
- Ні, тьотю синице, не із шматків сала. Сало можна їсти, а сніг - ні!
Сказав так горобчик і полетів далі. Через деякий час прилетів він до ворони та й питає:
-Скажіть,ворона, звідки сніг береться?
Ворона думала, думала, а потім сказала:
- Сніг береться із сиру.
- Ні, вороно, сніг не із сиру береться. Сир жовтий, а сніг білий.
Полетіло маля далі. Прилетіло до розумної білки і спитало її:
- Скажіть, будь ласка, білочко, звідки сніг береться?
Білка лагідно відповіла:
- Сніг береться із струмків, річок, ставків, які випаровуються у небо і замерзають, а потім перетворюються на сніжинки і взимку падають на землю.
Послухав Петрик білку і погодився. Подякував їй за науку і полетів додому.