Жив у старому лісі старий вітер Вітрюган. І була в нього родина: дружина і два сина.
Старшого сина звали Вітрисько, а другого - Вітерець.
Одного разу полетіла дружина Вітрюгана до сусіднього лісу обирати нову сукню із осіннього листя. І залишився Вітрюган із дітьми вдома. Тато зашелестів газетою та й заснув, а дітлахи полетіли шукати пригод.
Спочатку залетіли до школи. У вчительки на столі лежали листки для контрольних робіт. Подули Вітрисько і Вітерець - розлетілися листи по всьому класу! Потім полетіли вони на річку. Побачили там порожній човник. Подули на нього і він перевернувся. На останок брати надумали помірятися силами: хто більше хмар нагонить. І нагнали стільки, що хмари закрили все небо. Навколо стало темно і холодно. Злякалися вітерці, почали хмари розганяти, але сил не вистачало.
Тим часом повернуляся матуся, розбудила Вітрюгана і полетіли вони шукати своїх дітей. І знайшли їх дуже вчасно. Подули вони усі разом - розлетілися хмари, наче не було.
Тоді сказав Вітрюган дітям:
-Коли щось робите, думайте про наслідки. Стало вітерцям соромно і вирішили вони, що силу свою будуть витрачати тільки на добрі справи!