ХИТРІСТЬ РУСАЛКИ
У кожного своя Доля.
Є такі, що ходять по морю.
А є душі, що тонуть і на суші.
Повчала мати Семена, хлопця смиренного: «Не ходи, синку, до ставка, бо там русалка живе. Вона тебе залоскоче, до себе жити заохоче». Та не послухав Семен матері і подався вночі до ставка.
Вийшла до нього русалка, пісню йому заспівала: «Ой ти, Семене, хлопець смиренний, ходи жити зо мною, буду тобі дружиною». - «Не проси, - відповів він, - Хоч ти й красива, та все ж мені не пара. Облиш свої чари, нізащо не піду до тебе жити». - «Добре, - сказала тоді русалка, - ходімо, я тебе додому проведу». Погодився парубок. Куди б не йти, аби від ставка подалі.
Привела вона його додому та й питає: - «Семене, а що це у вас серед двору стоїть?» - «Діжа», - каже Семен. - «А що в ній?» - «Вода».
Тільки він те сказав, як вона його схопила, в діжу посадила, кришкою накрила й до ставка одкотила…
Вийшла мати Семена вранці на двір, дивиться - нема діжі. І здогадалася вона про все. І гірко заплакала. І пішла у ставок за Семеном.