от зберемося ми з ріднею і друзями на свято. брати, сестри, куми, хрещеники, сусідів добрих покличемо. службу відстоїмо, помолимося, прийдем на гостину, виставимо Великодні кошики на стіл, розговіємося, похристосуємося крашанками, і цього разу «хто розбився - той москаль» , вип'ємо по чарочці за Україну (більше не можна, час не той). На столі будуть: кавбаска, холодець, смажене курча чи качка, а у когось і гуска, картопелька з грибами або з м’ясною поливою, смаженина-свіжина з цибулькою, підчеревинка із хроном, сальтисончик, биточки, сальце копчене і солене з прорістю, ще у когось будуть голубці і котлети, яйця фаршировані, салатик з сиру з часником і бурячок з чорносливом, оселедець під "шубою" і голий а ля «як москаль». Десь і вареники поставлять на стіл і галушки. Всілякі різносоли-смакоту, від пелюсточки і огірочків, помідорчиків і грибочків, до салатиків «на закуску», а варіантів тих незліченно: з перцем, із баклажаном, з помідором і з цибулею, часником і огірками, аби вистачило здоров’я і місця у животі. та і от хтось скаже: може ще по одній? а йому: ні ! слово сказано - тверезим тра будь, пий березовий квас, чи куштуй солодке. от почнуть господині вихвалятися Пасками. буде оце споконвічне українське: у цьому році щось не вийшло, от раніше... На що обов’язково переб’ють і скажуть та все добре. та у такий час та такі столи, та щоб ми не вижили та ворогів не здолали, і голодомор пережили і скілько війон, і тількі моцніші стаємо як ті "крашанки-моцаки". Отакі ми українці – сильні, добрі, щедрі, мудрі!
Діти будуть бігати навипередки, гратися у хованки, голосно говорити і реготати перебиваючи дорослих. Їм будуть говорити: - а ну йдть гратися у іншу кімнату! І вони на мить насупившись і притихши по шорхають за двері, і це лише за тим, щоб за декілька хвили з реготом повернутися і повиснути у батьків на плечах, міцно обійнявши їх за шиї, а малеча буде моститися на коліна до бабусь притискаючись спинами, як до найнадійнішого захисту. жінки будуть говорити щось дуже життєве, бо молоді дівчата коло них червонітимуть від підслуханого. Хлопці, у чоловічому колі, будуть вихвалятися готовністю боронити батьківщину. На цьому моменті жінки притихнуть, а хтось із чоловіків запропонує покурити на вулиці. А коли вони повернуться, жінки знов будуть гомоніти і про роботу, і про нову кухню, і про те як швидко ростуть діти, разом зі свіжим весняним повітрям змішаним з пахощами квітучого садка в будинок залетить дим, тютюновий. у чоловіків на губах буде посмішка, у волоссі яблуневій цвіт а у очах стурбованість. І так захочеться, щоб все було добре у всіх, і солодко як у мами на свято, що хтось із найстарших чоловіків не втримається, наллє собі узварчику і візьме кусень паски. відкусить великого шматка, жовтого і пухкого, ситного і солодкого, з поливкою, посипкою і родзинками, такого здобного, що навіть крихти одна до одної, від солодощів, липнуть, тай скаже: -от би ще до неї меду!!!
а всі йому: а не злипнеться???!!!
Не злипнеться, бо Ми варті найкращого
Слава Україні!
Слава Громадянину України!
(…гинуть наші вороженьки, як роса на сонці, вже пануємо ми Браття у своїй сторонці…)