С украинского http://www.proza.ru/2014/04/04/2469
Весна цветёт – и ты летишь
Над ароматной дымкой сада
В магнолий нежный перезвон.
У райских яблонь на виду
Целует небо страстны губы,
Ныряя вновь в объятья туч.
Врастают по судьбы веленью
Цветов разбрызганных веснушки
В давно потресканный асфальт.
И ты летишь - душа поет!
От опьяненья вдохновеньем
Ей крылья даже не нужны.
Ты влюблена ведь. И тобою
Заворожило всю округу,
Но влюблена ты лишь в меня.
***
Апрельский эгоизм
Василь Кузан
М.
Весна квітує – ти летиш
У ароматну повінь міста,
В магнолій ніжний передзвін.
У райських яблунь на виду
Цілує небо спраглі губи,
Занурює в обійми хмар.
Вростає, по велінню долі,
Квіток яскраве ластовиння
В давно порепаний асфальт.
А ти летиш – душа співає!
У оп’янінні від натхнення
Їй не потрібно навіть крил.
Бо ти закохана. Тобою
Захоплюються всі довкола,
А ти кохаєш лиш мене.
03.04.14