Серпень стиглий, мовби сливи,
Яблука і груші у садах,
Спас приходить сонцем білогривим
Дні пречисті - як на образах,
Дихається легко, мов у горах,
Чистого озону досхочу.
Хмари - наче бані на соборах,
Я в обійми літечка лечу.
Проростає звідкись туга в мене
За квітчастим літечком оцим,
Скоро осінь листячко зелене
Переллє у золото, у цинк.
Непомітно підкрадеться старість,
Буде вона добра а чи зла?
В мого серпня очі темно-карі,
В тих очах і ніжності, й тепла
Вистачить на всі прийдешні зими,
Щоб сніги зігріти й небеса...
Спас приходить – радість херувимів
Дні – неначе Господа сльоза.