Якби хтось розказав – я б не повірила,
Що є таким чорнобильський урок,
Та Доля карти пам’яті знову вийняла,
Щоби пасьянс розкласти із думок
Людей, в чиїм житті була Трагедія,
Пожежників, військових, лікарів,
Усіх, чиї серця біду розгледіли,
Усіх, чий дух ще й досі не змілів,
Дітей, через той вибух ненароджених,
Чоловіків у тузі мовчазній,
Пустих доріг, прапрадідами ходжених,
Полів на тій сплюндрованій землі,
Осель, в яких сочаться рани пусткою,
Могил, принишклих в хащах лободи,
Церков, убраних траурною хусткою,
Криниць із трунком мертвої води.