* * *
Для того щоб спинилася війна
Хтось мусить мати силу забувати
Шануючи часи та імена -
І наслідки і вчинки пробачати.
Згубивши гордість – гідність зберегти,
Ні помсти, ні покари не шукати.
Щоб тихим кроком істини дійти
Таки багацько прийдеться втрачати.
Не мінити на більшість єстество,
Бо гуманізм у масах не мандрує.
Не стати велемудрим меншенством,
Що власну правду – й більше ніц не чує.
Утриматись від зграй та від отар,
Уникнути елітних звань та клубів.
І пам’ятати: світу Господар
Єдиний раз питання ставив руба
І праведним лишився тільки Ной…
Вода і смерть всіх решту прирівняла.
Не хочу суду. Боже, заспокой
І не судити вчи, тим більш зопалу.
* * *
Рабів до раю не пускають…
Ваш рай – який?
Хто перепустки розробляє
Чи то значки?
Христос казав: «Ви не раби є,
ви друзі». Та
ми всі – послання до Євреїв –
раби Христа.
Так просто, навіть недолуго,
Як все в житті
І хай для вас рабом я буду,
Не ви - святі.