***

Маргарита Вельбах
Недоторкнена й невикохана.
Пережита місяцем,заклинаю листвицею
Явися мстивоою,явися горілитою.
Поки ніч має смак молочаю.
Я співаю
тобі,ніби пурпуром
Розливаю по нутрощам берегів
Люб'язок.
Бережи березові кучері,
заплітай собі в них одолюднення.
І прийди,моя діво,первистою.
Докохаю тебе переплетеним
В твої руки й рубці виноградно
Степом.