Війна.. Чесно, ніколи не чекав, що вона отак прийде за мною: з дружелюбною посмішкою підставляючи клинок під горло. Ніколи не чекав, що брат піде на брата за думки і зазіхання цих...Ех..
Правду казав хтось, що військовим-побратимам слід стати на кордоні спиною один до одного і почати стріляти в тих, хто їм влаштував отеє пекло. Хто боязко ховається, наче та гадюка, в якої духу бракує показатись на світло.
Та наш народ не такий. МІЙ народ не такий. Він не стане проливати чужу кров до останньої миті, сподіватиметься, впиратиметься, віритиме.. Аж поки сам не опиниться на порозі гибелі.
Проте тоді, коли вже йдеться про свободу і честь - тоді вже вривається терпець народові. І ніяка сила не здатна його зламати. Кожен - і малий, і великий - увізьме зброю до рук і буде захищати спадок сотень поколінь своїх предків. І, як би не намагалися вороги, їм не вдасться нас зламати, не вдасться посіяти ворожнечу між браттями.
І, знаєте що? Незважаючи ні на що, я вірю, що Небесна Сотня не дарма віддала свої життя. І ми маємо довести це.
Так захистимо ж, браття, наш народ! І нехай у наших серцях знов запалає той істинно слов'янський вогонь, нехай у наших душах не залишиться місця зловіщій темряві, що сіє страх і смерть на своєму шляху. Ми ж слов'яни, чи хто, в кінці кінців?!
Слава Україні! Слава Небесній Сотні! Слава слов'янським народам! Да допоможе нам земля-ненька! І простять нас за кров невинную. Амінь.