прийми мене таким яким я є
з потворними душею і думками
із усіма колишніми жінками
осінній холод ніби прес – пап”є
зустрінь мене на нашій авеню
я вирушив з далекої дороги
твої обцілувати йду пороги
цей листопад це небо в стилі ню
я нині інший іншій бо наснюсь
вона про тебе ані сном ні духом
а ти про неї у господні вуха
допоки у тобі я не проллюсь
а ти мій сік і кров і сни доп"єш
із усіма майбутніми жінками
та кожна перетвориться на камінь
бо ти одна мій джокер і круп”є