Крутовир’я
Вир війни спочатку втягує в себе душі.
У малій круговерті,
На водній поверхні спокою
Ще немає воронки, але
Маленька чорна цятка всередині
Вже насторожує.
Крутіж набирає обертів,
Хоча його намагаються зупинити,
Пробують протидіяти,
Та всі ці зусилля настільки хаотичні і непрофесійні,
Що сумарно,
Як протилежно направлені вектори,
Дорівнюють нулю.
Омут збільшується в діаметрі.
Він затягує всередину малі предмети, дрібні речі,
Монети, картки і портмоне,
Сейфи і банки,
Надувні човни і військові кораблі,
Танки, авіацію, армію,
Дітей, що граються у війну,
Їхню гру у героїв,
Їхні дії, що так не схожі
На мою давню стрілянину з дерев’яного пістолета
Ще тоді,
Коли слова «руські» і «наші»
Були синонімами.
Нурт починає шуміти.
Віддалені поодинокі схлипи переростають у гул,
Скреготом, рокотом, голосінням
Виповнюючи простір.
Чорторий, неначе дракон у казці,
Ковтає все живе і на землі суще,
Відкриваючи перед нами криваву бездну
Океану-ночі.
Жаль,
Що наші душі не вміють плавати…
17.03.14
Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Омут
Водоворот
Омут войны поначалу втягивает в себя души.
В небольшом кружении
На водной поверхности покоя
Еще нет воронки, но
Маленькая чёрная точка посредине
Уже настораживает.
Водоворот набирает обороты,
Хотя его пытаются остановить,
Пробуют противодействовать,
Да все эти усилия настолько хаотичны и неслаженны,
Что суммарно,
Как противоположно направленные векторы,
Равняются нулю.
Круговерть расширяется в диаметре.
она затягивает в центр малые предметы, небольшие вещи,
Монеты, карточки и портмоне,
Сейфы и банки,
Надувные лодки и военные корабли,
Танки, авиацию, армию,
Детей, что играют в войну,
Их игру в героев,
Их оружие, что так не похоже
На мою давнюю игрушку - деревянный пистолет
Еще тогда,
Когда слова «русские» и «наши»
Были синонимами.
Пучина начинает шуметь.
Отдалённые одинокие всхлипы перерастают в гул,
Скрежетом, рокотом, причитаниями
Заполняя простор.
Омут, точно дракон в сказке,
Заглатывает все живое и на земле сущее,
Открывая перед нами кровавую бездну
Океана-ночи.
Жаль,
Что наши души не умеют плавать…