Любов...

Вера Яковлева 2
На столі догора свіча,
Тьмяний блиск у твоїх очах.
Шепотів ти слова кохання.
Я ж не думала, що востаннє.

В сутінь ранку він поспішав,
Тріпотіла його душа.
Усміхнулось сонце з туману,
А тебе вже і слід розстанув.