Адвечны сум

  Ты..  мой адвечны,  светлы,  дзiўны сум…
  Так  да сканання. Так наканавана.
  Жыццё  мяне аб гэтым не пытала.
  Як ёсць – так ёсць… скажу, перадусiм,
  Што не крыўдую.  Толькi  часам мне
  Так хочацца  адчуць сваёй  далонню
  Як  б’ецца жылка ў цябе на скронях.
  I засынаць  пад позiркам тваiм…

-------------------------------------
  Перевод Василины Иваниной

Ти – мій одвічний, світлий, дивний сум…
Так до сконання. Так веліла доля.
Така її непрошена сваволя.
Як є – так є.
Скажу передусім, –
Не маю кривди. Мрію об однім:
Твоє обличчя взяти у долоні,
Відчути жилку трепетну на скронях.
І засинати - з поглядом твоїм…
 


Рецензии
Не можа быць, каб адная і тая жылка на абедзьвух скронях была бачная. Можа на адной скроні?
А увогуле не надта сумна. Пакуль хоць нешта бьецца, сум не адвечны точна.))

Владимиров 3   11.09.2017 17:40     Заявить о нарушении
Слушная заўвага...)))
Так, пакуль яшчэ дыхаем, то і сум павінен быць калі і сумам, то светлым...))
З сэрцам,

Наташа Ружицкая   17.09.2017 10:36   Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.