Небесна сотня дивиться і жде:
Чи знову треба у атаку? Боже!
Не може ніч тягнутися віки.
Де крапля крові – правда переможе!
Але не крапля. О, якби лише
Одна-єдина впала на бруківку!
«Ще мить і вже не буде вороття», –
Шепоче мати. Змінює платівку
Діджей земний… І сумно плавле кача,
У синє море… Ми ще не в раю.
Час мимоволі змінює картини
Вже наші душі у ряди стають
І йдуть у бій. Ми нині поруч з вами,
Та вже не закриваємось щитами…
23.02.14
Переклад Анни Дудки (
http://www.proza.ru/avtor/sireng):
На небе сотня смотрит вниз и ждёт:
Не нужно ль снова ей в атаку? Боже!
Тянуться вечно эта ночь не может.
Где капля крови – истина взойдёт!
А там не капля. Если бы на землю
Одна упала! Крови той дожди!
«Лишь миг – и возвращения не жди», –
Шептала мать. Но ей теперь не внемлет
Диджей земной… И вот они – плоды
Бездумной жизни… Разогнули спины
Враги, меняя веси и картины,
И наши души строятся в ряды
И в бой идут. Мы ныне рядом с вами,
И мы не закрываемся щитами…