Спогад

Ли Лиа
Вітер тихо чіпає волосся
Розпатлані коси
Лоскотить торопливо мене
І за вушка підносить
Вітер тихо чіпає волосся
Розпатлані мрії
Їх до купи ніяк не зібрати
Як кончені вії
Вітер тихо чіпає волосся
Розпатлані думи
Вони ніби змішалися разом
Резинкою з гуми
Вітер тихо чіпає волосся
Розпатлані сни
Біля мене увечері будеш
Дістань до весни
Вітер тихо чіпає волосся
Розпатлані губи
Тільки спробуй торкнутися їх
Не твої вони любий
Вітер тихо чіпає волосся
Розпатлані руки
Не зв’язати вже їх
У них вічнії муки
Вітер тихо чіпає волосся
Розпатлане серце
А воно так холодне
І нібито мертве.