Неба мирного блакить
Несе за обрій сірі хмаринки.
В долонях квіточка тремтить
І серце б’ється без зупинки.
В очах печаль,біль і жах,
Вразливі почуття байдужих.
У клітці гине вільний птах
І риба не росте в калюжі.
Підвівся вже народ з колін,
Життя у злагоді воліє.
Дарує сонце промінь змін
І кожен про найкраще мріє.