Дякую

Виктория Покора
Ти подихом здивованим зійшла,
Росою ранньою землю окропила.
Ти спокій в серці моїм знайшла,
Розправила мені величчя крила.
Я заспіваю піснею птахів,
Я джерельцем наповню річки,
І розлетиться хвилями небесний спів,
В вінок вплету яскраві стрічки.
Ти мені  крила  подарувала
І мову  рідну від моїх батьків.
Щоб горя моя країна  не зазнала,
В молитвах своїх ,захищаєш від гріхів.
Я дякую тобі,за все що в мене є,
За те добро, що всім даруєш.
Для тебе  б’ється серденько моє.
Ти міст між берегів новий будуєш.