Ви, ті що, присягали Батьківщині!
Захисники, спотворені на вбивць,
Так по звірячому знущалися с людини,
Яка благала, та склонилась ниць.
Скажіть, як ви вертаєтесь в родини?
Як можете, руками, що в крові,
Кохати жінку, пестити дитину,
Стріляти по беззахисній юрбі.
І в дівчину з блакитними очами,
Та на морозі роздягати парубків,
Ви нелюди, Ви кати, «Янучари»
Для Батьківщини, для народу,для сім’ї.