Пунктик

Динка Галчонок
                Пунктик

Хлопчина-чарівник, через якого суп несоленим лишився, одного разу до магазину із татком пішов. Той нівроку забудькуватим був. Тому мама йому завжди  з собою на папірчику писала,  чого й скільки купити.

От татко з  нотатками та синком-чарівником  супермаркетом ходять і до візочка скидають усе, що мама занотувала. А список довжелезний такий, бо якраз удома скінчилось усе: і чай з м`ятою, і олівці кольорові - 24 штуки, і варення чорничне, і пінка для ванн з ароматом вітру морського, і цукор-рафінад, і теплі шкарпетки для татка, і риба тунець маленькими шматочками в овочах, і мамина кавова чашка, і порошок пральний, і машинка червона із дверцятками, що наверх відчиняються, і вологі серветки для чистоти…

Замикали список консерви для кота. Татко трохи здивувався, бо кота у них зроду не було, їм малого цілком вистачало. Але зі списками сперечатися – марна справа.

Тому татко за покупку сплатив і, завантажений, додому поспішив.



-     Ось покупки, згідно з нотатками, ось нотатки, згідно з покупками! – складно відчитався він з порогу.
- А синочок де ж? – розхвилювалась у відповідь мама.

Вона до магазину по малого бігти хотіла. Але татко її зупинив: мовляв, спочатку за списком усе перевіримо, може, незвичайне щось помітимо. А то ж, як не як, синок наш чарівник, каже. От стали вони перевіряти усе, що татко із магазину приніс, старанно звіряючи з маминими записами. До кінця списку дійшли.
- А це ще що таке? – показала мама на котячі консерви. – Я такого не замовляла…

І тут консерви ті як покотяться з підстрибом, як загудять, як забулькають, як зарегочуть… Батьки дивляться: а це вже не консерви ніякі, а синок їхній чарівник.

Він спочатку до маминого списку  вписався і останнім пунктиком у ньому причаївся, а потім на консерви для кота перетворився, бо не був певен, що татко нотатки ті додому прихопить – вони ж бо нікому більше не потрібні…