В цю зимову суботу,
Коли сум за тобою з’їдає,
А до зустрічі ще чотири чи п’ять годин,
Й зо три тяги в легені не лізе,
Знає все совість.
Все почнеться, як сон ввірветься в життя.
І реальними стануть потоки думок та фантазій.
Я в самотні рядки,
Ніким не прочитані,
Впишу дві літери –
Твої ініціали.
01.02.2014 р.