Особливi

Людина. Людина нічим не відрізняється від інших людей, поки вона не почне розмовляти( попросту кажучи – не відкриє рота). В принципі, ми не відрізняємося нічим, поки не почнемо показувати себе. Одні показують себе тільки з гарної сторони, інші – з поганої або з обох сторін, а деякі не показують зовсім себе. І що ж виходить? Виходить, ми все ж таки малесенько відрізняємося один від одного. Але якщо поставити поруч однаково одягнених людей, то вони будуть відрізнятися лише рисами обличчя, статурою, зачіскою або чимось ще. І ти ніколи не здогадаєшся, що коїться у них в голові, і чим насправді вони відмінні. Я зараз говорю не про зовнішність, а про думки. Адже люди відрізняються один від одного лише думками. Хтось мріє про гарну освіту, кар’єру, сім’ю або щось іще. Хтось мріє полетіти в космос, захопити Всесвіт. Думки про сприйняття світу ось, що відрізняє людину від інших. Саме за думки нас можуть вважати за шизофреника, дурнуватого, ненормального, або навпаки бачити в них нашу креативність. Людина нічим не відрізняється від інших.  Ми всі однакові, але ми просто по різному сприймаємо цей ненормальний світ. Хтось цінує все, що в нього є, хтось дивиться на світ через рожеві окуляри, а хтось доливає у своє життя темних фарб. Виходить, що ми всі однакові, поки не відкриємо рота… Ми всі сіра маса, але дехто з нас можуть виділятися з неї. А якщо їм це вдається, то потім інші люди, які не змогли цього зробити починають їх ненавидіти усе своє останнє життя. Так, може бути нам всім треба залишатися сірою масою? Чи все ж таки варто спробувати виділитися з натовпу сірих хмарок? А?