Вітер в полі, ходить доля,
Десь сопілка грає,
Душа стогне, серце мліє,
За милим страждає.
На калині пісня лине,
Соловей щебече,
Тяжко важко сиротині,
Проплакала очі.
«Плачте очі дні і ночі,
Що ви наробили,
Він поїхав в світ за очі,
А я тут лишилась.
Не питайте мене, тату,
Не сваріться, мамо,
Не ганяйте мене з хати,
Я ще ним кохана.»
«Він у чужій сторінонці,
Тебе позабуде,
Невінчану в пана – отця,
В громадянськім шлюбі»
Відрубала стара мати,
Та куди діватись:
Все ж онука буде мати,
В старості втішатись.
31.01. 2014р., Київ