Перевод с украинского http://www.proza.ru/2014/01/11/1865
«Я родом из Ирландии,
Святой земли Ирландии…»
(Уильям Батлер Йейтс)
Памяти ирландской бригады, что полегла в битве под Фредериксбергом 13 декабря 1862 года.
Отчего-то осенние листья
Опадая, все падают долу,
А не в пропасть предвечного неба,
Не в его бесконечный туман,
Что бывает то чёрным, то синим.
Отчего-то ирландцы от века
Ищут остров свой и не находят
За чужими материками.
Добывают они себе волю,
За чужую сражаясь свободу,
На чужих умирая камнях.
И трилистник их вечнозелёный,
Что на синем, как небо, картузе.
Лишь листок на холодном ветру,
И его трепетания ради
Стоит жить.
Если каждый ирландец - поэт,
Если каждое сердце - мишень,
Если каждая пуля - нота
Последней песни норда,
Если ты просто ирландец,
То можешь умереть
Уже сегодня.
Просто так – мечты ради,
Ради далёкого призрака –
Ирландии.
***
Трилисник на кашкетi
«Я родом з Ірландії,
Святої землі Ірландії…»
(Вільям Батлер Єтс)
Пам’яті ірландської бригади, що полягла в битві під Фредеріксбергом 13 грудня 1862 року.
Чомусь осінні листя
Падають лише додолу,
А не в безодню неба.
Чомусь нескінченність
Тієї могили
Стає то синьою, то чорною.
Чомусь ірландці
Шукають свій острів
Чужими материками,
Здобували собі волю,
Вмираючи за чужу свободу
На чужих каменях холоду.
Зелений трилисник
На синьому кашкеті.
Листок на холодному вітрі,
Заради тріпотіння якого
Варто жити.
Якщо кожен ірландець поет,
Якщо кожне серце мішень,
Якщо кожна куля нота
Останньої пісні північного вітру,
Якщо просто ти ірландець,
То можеш померти
Саме сьогодні.
Ось так – заради мрії,
Заради далекого марева –
Ірландії.