ЗАГОВОРЫ, ВНУШАЮЩИЕ УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ,
ЛЮБОВНЫЕ ЗАГОВОРЫ
ПРИСУШКА
Ідєш з ножом до забора, кладеш в забор. Кажеш: “Не кладу в забор, а іму в серце. Не трусю плотом, а чортами, а чорт – ним. Шоб іго трусило, телепало, шоб іму спати не давало. Як не може дитина біз мами, шоб він не міг біз мени, як не може керница біз нори, шоб він біз мене, як не може риба біз води, шоб він біз мене. Шоб він не міг ні спаті, ні сидіти, пока він мене не побаче”.
ПРИМІВКА ДО ТОІ
Тоя, тоя, я з тобою саумиваю, я всьому міру стою, весь мір за мною стоіт, бо я Дуня, як вишня, всьому міру велешна, я перва до разговорів, до танців, всьому міру перед веду, я ногою ТУП, а всі дівки, всі жінки – в кут.
ШОБ ДІВКУ БРАЛИ В ТАНЕЦ
Тоя, тоя, в мене під п’ятою. Шоб не сіділа ни минути, шоб гуляла всі танці.
ПРИМЕЧАНИЕ
Тоя є, кажут, шо два сорта, одна для дівчат, а одна для хлопців. Мені кажетса, шо та, шо для дівчат вона розова, а та, шо для хлопців – вона синя. Тоя – цвіточек. Береш листочок з тої тої, там вєточку тоже, та кладеш у воду і примовляєш уже з тоєю. І кажеш цу примівку. І кладеш вже то як сумила, ту воду знов лляєш на дерево, а тоту тою та кладеш у туфель, ну, взуваєшся. Та як ідеш на танец чи на весілля та вже май чувствуєш, шо воно тобі помогло.
Є така квітка “тоя”, має три листочка. Як узуваешса, клади її в туфель. І йде на танці. Як що ніхто не бере, каже цу примівку. Но тоя – вона дуже опасна, не дай Бог, шоб на ню шос вилляв, шос мусор, можеш заболіти від цего. Вона не ядовита, но вона дуже чиста.
DESC;NTEC LA DRUM
Din pream;ndr; cas; am ie;it, doi-trei pa;i am p;;it, cu Cinstea m-am ;nt;lnit, la biseric; m-am pornit. La biseric; c;nd am ajuns – ;nt;i pe mine m-a l;udat. C;nd am privit ca un busuioc m;ndru a ;nflorit. C;nd am gr;it – tafta am croit. C;nd am r;s – m;rg;ritarii am v;rsat. C; ;i cu o gur; de albin;, cu glas de p;uni;;, cu trup de cuconi;;. C; eu sunt doina doinelor, eu sunt floarea florilor, eu sunt miroasa busuiocilor. Mai frumoas; ;i mai h;soas; ca mine s; nu mai fie.
ЗАГОВОР НА ДОРОГУ
(Перевод)
Из пригожего дома вышла, два-три шага сделала, с честью встретилась, в церковь направилась. К церкви как подошла, меня первую похвалили, как я взглянула – как будто базилик расцвел, когда я говорила – как будто парчу кроила, когда я рассмеялась – как будто жемчуг рассыпала. Потому, что у меня рот как у пчелы, голос – как у павлиницы, тело – как у госпожи. Потому что я дойна дойн, цветок цветов, запах базилика. Красивее и пригожей меня, пусть не будет никто.
ПРИМІВКА ДО ЗАРНИЦ
Добрий вечір, водица-водана, ти від Бога придана, ти миєш луги, ти миєш береги, ти миєш вербові коріння, вимий мене таку-то й таку від ури, від цунцури, від покрутури. Бо надійшли три воровниці, три чарівниці, три усурувниці. Начали на мене всю уру пускати. Я начала кричати – ричати, страдати, до Бога ручки здоймати. Ніхто не зачув, лиш Матер Божа з неба вздріла, до мене прилетіла, за праву ручку мене взяла, в церквичку ввела, підсадила мене на золотий столец у шовкову траву, поклала на мої ножки золоті черевички, на мое тіло золоте шмаття, на мої ручки золотий хрест, на моє лице – золоту честь, шоб я була красна й частна й пофатна як у церкві дари, як людям вода, як бджолам мід, шоб я була люба як від меду губа.
ПРИМЕЧАНИЕ
Цу примівку кажут як дівчини поробили. Чи вона знає, чи йде до якоїс баби та примовляє шоби сняти цу уру. Цунцура – шос лишне, нехороше.
DESC;NTEC LA F;NT;N;
Azi diminea;; m-am sculat, pe fa;; alb; m-am sp;lat, ;n haine albe m-am ;mbr;cat, c;ldare ;n m;n; am apucat, la f;nt;n; am alergat. Un p;un ;i-o p;uni;; se iubeau la f;nt;ni;;, un hulub ;i o hulubi;; se iubeau la f;nt;ni;;. Dragostea lor am luat-o, ;n c;l¬dare am pus-o, acas; am adus-o. Pe fa;a mea am aruncat, pe fa;a mea, pe ochii mei, pe trupul meu. Cum se iube;te p;unul ;i p;uni;a, hulubul ;i hulubi;a, a;a s; m; iubeasc; pe mine toat; lumea!
ЗАГОВОР У КОЛОДЦА
(Перевод)
Я сегодня утречком встала, белое лицо помыла, в белые одежды оделась. Взяла в руки ведро и побежала к колодцу. Павлин и павлиница любили друг друга у колодца. Голубь и голубица любили друг друга у колодца. Их любовь я подобрала, положила в ведро, принесла домой. На мое лицо из ведра полила, на мое лицо, на мои глаза, на мое тело. Как любят друг друга павлин и павлиница, голубь и голубица, так пусть меня любит весь мир.
ПРИМЕЧАНИЕ
Ца примівка кажетса тоди, коли хочеш вийти меже люди, чи на весілля, чи до церкви, чи дес. Вийти между людьми. Ідеш, та набираєш води й кажеш цу примівку, шоб було слободно. Робля більше дівчата. Приносиш кружку води, лляєш у тарілку з того казана, І береш й стебел васильку.* І з тим васильком там у ту воду примовляєш. Махаєш у воді як хрестом. Кажеш цу примівку. Після береш той васильок відте, умиваєшся в ту воду, ту береш й виливаєш дес. Високо на дерево, шоб не ходити знаєш так. Й ще казати так: “Яке це дерево за високе, шоб я була така”. Й з цим васильком можеш взяти, він висохне, триса ним, васильочком, це для того, шоб тобі було добре, часто як вийдеш между людьми, коли йдеш у праздник, у неділю. Васильок садитса в городі. Він дуже пахнющий, й люди садя йго шо май трутса, даже в хаті добре терти, шоб пахло.
ПРИМІВКА ДІВКАМ ПЕРЕД ПОКРОВОЮ
Перед Покровом в вечір збираються дівки, несут ротом кажна в свій полумисок води. Й берут й кажут: “Пресвятая Богородица, покрий нас (кажда собі свое мня каже) покрий мене хрещену – породжену своїм золотим кокошником* від усякого зла, від усього, від усього й подари мені (шо хто желає, кого вона хоче, судьбу свою)”.
ПРИМЕЧАНИЕ
*Кокошник – старинный, преимущественно севернорусский, женский головной убор в виде разукрашенного щитка надо лбом.