Полюшко-поле, моё милое

Светлана Борщ
“Поле-полечко, моє миле,
ой, чого ж ти пожовтіло,
почорніло, побіліло,
інеєм себе покрило?”

“Я готуюсь до зими,
бо спокійні вже лани:
овочі давно у банках,
городина в склянках.

У коморі вже доволі
картоплі й буряка,
зима буде людям легка,
а худібки є смачна їда.

А тепер я відпочину,
ковдрою себе покрию,
зелені посіви вкрию,
що вже дружно зеленіють.

Буде у нас урожай,
веселиться рідний край!”
“Полечко, відпочивай
і зимоньку зустрічай.

Скоро зимонька прийде,
спати поле позове,
з ковдрою поле залишить,
вітер тихо заколише.”

“Колиши, вітре, полечко:
виросте весною гречка
і пшениченьку чекай,
буде гарний урожай!”

Фотографія із інтернету.