К вопросу о сносе памятника В. Ленину в Киеве
8 декабря 2013 г. в г. Киеве во время проведения очередного «Марша миллионов» вызванного отказом правительства Украины подписать соглашении о Ассоциации с ЕС, неизвестная никому (но хорошо подготовленная группа лиц) под флагами партии «Свобода» самовольно снесла с постамента памятник В. Ленину.
Сам памятник, как и 1 декабря (во время первого марша миллионов») вызванного разгоном студенческого Майдана находился под охраной киевской милиции. Но и это первая странность 8 декабря никто из работников милиции или членов Компартии Украины (которые постоянно несли дежурство по охране памятника) не оказали нападавшим никакого сопротивления и даже не попытались воспрепятствовать хотя бы для виду.
Тем не менее киевская милиция сразу завела уголовное дело по этому факту, хотя казалось бы сегодня у милиционеров есть и много других более важных дел по охране правопорядка. Почему не сообщается сколько было убийств, изнасилований, грабежей, разбойных нападений краж в этот день?
Ведь город перенасыщен людьми склонными к правонарушениям на бытовой почве!
А не на политической!
Такая «оперативность» сопряженная с полным бездействием охранявшей памятник сотрудников милиции позволяет нам выдвинуть и рабочую версию «Снос — памятника- это политическая провокация» со стороны «Антикризисного центра (штаба) ПР с целью представления мировой общественности доказательств наличия в Киеве «массовых беспорядков»!
И тем самым дополнительно «отмобилизовать» на свою поддержку колеблющихся членов КПУ.
Мол сегодня памятник снесли, а завтра «бандеровцы рвущиеся к власти» запретят и саму КПУ
И если это провокация, то само событие в КИЕВСКОЙ МИЛИЦИ или спецами СБУ тщательно зафиксировано. Но не с целью розыска лиц созвавших памятник с постамента, а с целью фиксации всех тех «бандеровцев» радовавшихся этому событию и дополнительно разбивавших памятник на сувениры! Как активных соучастков преступления!
И как «опасных подрывных элементов» которые подержат уголовному преследованию в случае «принятия В. Януковичем решения» на силовое подавление протестов в Киеве.
Теперь переходим к вопросу:
Кому мешал сам памятник В. Ленину в центре Киева?
Мешал многим и с давних пор. Как «политический анахронизм и раздражитель» в новой независимой Украине!
Но начиная с августа 1991 г. Периодически власти намеревались его демонтировать. Но так и не собрались по разным причинам.
Считается, что даже есть Указ Президента Украины В. Ющенко о демонтажные памятника!
Сам текст Указа
«О мероприятиях в связи с 75-й годовщиной голодомора 1932–1933 годов в Украине»,
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні
З метою забезпечення належного вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу та на підтримку ініціатив
Координаційної ради з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми
роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні п о с т а н о в л я ю:
1. Кабінету Міністрів України розробити у місячний строк із залученням Координаційної ради з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та
затвердити План заходів на 2007-2008 роки у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, передбачивши в ньому, зокрема:
заходи з роз'яснення положень Закону України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" ( 376-16);
забезпечення складання списків жертв Голодомору в Україні, формування Національної книги пам'яті та відповідних регіональних книг пам'яті, а також складання єдиного списку постраждалих від Голодомору;
встановлення в населених пунктах України, жителі яких постраждали від Голодомору, відповідних пам'ятників та пам'ятних знаків;
здійснення дальших заходів щодо спорудження у місті Києві пам'ятника визначному досліднику Голодомору 1932-1933 років в Україні Джеймсу Мейсу
здійснення додаткових заходів щодо визнання міжнародною спільнотою, зокрема Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй та Європейським Парламентом, Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу;
заходи зі сприяння українській громадськості за кордоном в організації та проведенні до 1 жовтня 2007 року в установленому порядку міжнародного конкурсу на кращий проект пам'ятника жертвам
Голодомору 1932-1933 років у місті Вашингтоні (Сполучені Штати Америки);
вивчення питання щодо можливості встановлення в інших іноземних державах відповідних пам'ятників та пам'ятних знаків жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні;
забезпечення співробітництва з Міжнародним координаційним комітетом Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні;
проведення у 2008 році в місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 75-м роковинам геноциду Українського народу;
заснування грантів науковцям для дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні;
забезпечення формування єдиного реєстру документів, матеріалів, пов'язаних із Голодомором 1932-1933 років в Україні, у тому числі здійснення заходів щодо повернення в установленому порядку в Україну відповідних документів з інших держав;
проведення в населених пунктах України тематичних виступів творчих колективів, діячів культури та мистецтва;
організацію та проведення закордонних турів творчих колективів з метою поширення правдивої інформації про трагедію Голодомору 1932-1933 років в Україні, організацію тематичних виставок у парламентах, урядових установах іноземних держав; організацію в населених пунктах України постійно діючих експозицій, виставок архівних документів, фотоматеріалів, творів мистецтва та літератури, які відображають події, пов'язані з геноцидом Українського народу, формування та оновлення відповідних музейних зібрань, зокрема в краєзнавчих музеях;
створення художнього та документальних фільмів про події часів Голодомору 1932-1933 років в Україні;
проведення конкурсів на створення кращого твору літератури, твору образотворчого мистецтва, музичного твору на вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу;
видання, перевидання та розповсюдження наукових, науково-популярних, художньо-публіцистичних праць, збірок документів та матеріалів про Голодомор 1932-1933 років в Україні,
а також здійснення заходів щодо перекладу та видання іноземними мовами окремих тематичних видань для розповсюдження їх за межами України;
проведення у навчальних закладах і військових частинах тематичних уроків, лекцій про історичні події Голодомору 1932-1933 років в Україні;
вирішення в установленому порядку питання щодо поглибленого
вивчення в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах причин та
наслідків Голодомору в Україні;
організацію серед школярів, студентів та педагогічних працівників всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт "Голодомор 1932-1933 років. Україна пам'ятає";
започаткування та забезпечення проведення щорічної всеукраїнської акції "Колосок пам'яті" із покладання учнями загальноосвітніх навчальних закладів колосків пшениці до пам'ятників, меморіалів жертвам геноциду Українського народу;
випуск в обіг поштової марки і конверта у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та здійснення спецпогашення поштової марки.
2. Кабінету Міністрів України забезпечити завершення спорудження до 1 жовтня 2008 року у місті Києві до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні, передбачене підпунктом 3 пункту 2 статті 5 "Прикінцеві положення" Закону України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" ( 376-16 ).
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: утворити у місячний строк відповідні координаційні ради, включивши до їх складу представників громадськості, для забезпечення організації та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, забезпечити розроблення за участю координаційних рад та затвердити відповідні плани заходів; сприяти громадським організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у їх діяльності з ушанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, проведення ними науково-пошукової та просвітницької діяльності;
забезпечити за участю науковців, дослідників Голодомору в Україні, представників громадських організацій збирання свідчень очевидців Голодомору 1932-1933 років в Україні; внести у тримісячний строк пропозиції щодо відзначення державними нагородами України громадян, які зробили вагомий внесок в дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні, донесення правди про трагедію до української та світової громадськості;
створити до кінця 2007 року списки мешканців регіонів, що постраждали від Голодомору 1932-1933 років в Україні, вжити заходів щодо належного впорядкування місць поховань жертв геноциду Українського народу; вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з такими особами.
4. Державному комітету телебачення та радіомовлення України,
Національній телекомпанії України, Національній радіокомпанії України забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору
1932-1933 років в Україні, а також виготовлення та розповсюдження інформаційної продукції, організацію циклів теле- та радіопередач з тематики Голодомору в Україні.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 28 березня 2007 року
N 250/2007
Но тут для нас важен п.3-6
вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з такими особами
И для юридической квалификации важны вот эти моменты:
1.Провести не уничтожение, а демонтаж памятника
2.Указ касается лиц причастных к осуществлению и организации Голодомора 1932-33 годов, а Ленин как мы знаем почил в бозе к этому времени!
3. И хотя косвенно вся идеология в СССР была основана на марксизме-ленинизме, но связать В. Ленина с Голодомором 32-33 годов можно только косвенно!
Он тут выступал ненавистным украинскому крестьянству политическим СИМВОЛОМ и все преступления связанные с Голодомором были освящены в СССР времен И. Сталина именно его именем!
И в таком юридическом толковании можно и считать, что памятник В.Ленину на Бессарабской площади подлежал демонтажу.
Так вот кто, как и когда его пытался выполнить!
В ближайшее время в Киеве демонтируют 10 монументов, в том числе 8 памятников Ленину. http://korrespondent.net/kyiv/660600
Об этом сообщил заместитель председателя Киевской городской государственной администрации Сергей Рудык сегодня на пресс-конференции.
По словам Рудыка, принципиальной позицией столичной власти является недопустимость нахождения в столице памятников лицам, преступная деятельность которых доказана.
“У нас должна быть архивная справка, подтвержденная серьезным научным институтом, о причастности лица, которому установлен памятник, к организации Голодомора и непосредственному осуществлению политических репрессий”, - объяснил Рудык.
В связи с этим он сообщил, что на сегодня по представлению киевской городской власти Министерство культуры и туризма исключило из Государственного реестра недвижимых памятников Украины в связи с несоответствием критериев 11 объектов монументального искусства, которые после этого подлежат демонтажу.
Принципиальной позицией столичной власти является недопустимость нахождения в столице памятников лицам, преступная деятельность которых доказана.
Это, в частности, памятник Косиору в сквере Артема (уже демонтирован), памятник Чубарю на Отрадном проспекте, памятник Дзержинскому на ул. Красноармейской и 8 памятников Ленину на улицах Алма-Атинской, Берлинского, Бориспольской (два монумента), Глыбочицкой, Мельникова и Воздухофлотском проспекте.
Говоря о наиболее известном в столице памятнике Ленину на бульваре Тараса Шевченко, Рудык отметил, что и этот объект обязательно должен быть демонтирован. Но, как объяснил заместитель председателя КГГА, указанный памятник является объектом национального значения, и решение о его демонтаже должно приниматься на уровне Кабинета министров.
Рудык добавил, что кроме этого монумента в Киеве среди объектов национального значения, от которых также необходимо, по его словам, избавиться, есть Памятник чекистам, погибшим за власть Советов и памятник Мануильскому.
Маргинальные политические силы ради увеличения рейтинга на полпроцента готовы оправдывать и защищать “чикатил” и “лениных”.
“Мы обязательно выполним решение киевской власти и демонтируем эти памятники национальным преступникам, которые не имеют никакой культурной или исторической ценности для столицы. Это будет сделано, несмотря на возможное сопротивление определенных маргинальных политических сил, которые ради увеличения рейтинга на полпроцента готовы оправдывать и защищать “чикатил” и “лениных”, - отметил Рудык.
Столичная власть отрабатывает решение о дальнейшей судьбе демонтированных памятников. “Они не будут разрушены, а, возможно, будут сосредоточены где-то в одном месте и будут доступны для посещения”, - отметил заместитель председателя КГГА.
Как сообщалось, в Кременчуге Полтавской области неизвестные вдребезги разбили памятник Ленину, который находился на проспекте Полтавском.
Вторая попытка!
Київ, 2 липня 2009, Конгрес українських націоналістів вважає, що активісти, які відірвали ніс та руку пам'ятникові Леніну, керувалися указами Ющенка про вшанування жертв Голодомору.
У пам'ятника Леніну відбили ніс та ліву руку Конгрес українських націоналістів (КУН) вимагає звільнити активістів, що пошкодили пам`ятник Леніну в Києві.
КУН звернувся до начальника Шевченківського райуправління ГУ МВС України в Києві Петру Мірошниченко з вимогою негайно відмінити ухвалу про порушення кримінальної справи, змінити запобіжний захід для затриманих і звільнити Миколу Кохановського, Богдана Франта, Івана Срібного, Андрія Тарасенко і Олександра Задорожного, які були затримані 30 червня під час проведення акції з демонтажу пам'ятника Леніну в Києві.
У зверненні Конгресу зазначається, що учасники акції в своїх діях керувалися совістю українського націоналіста, указами президента Віктора Ющенка про вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років. Націоналісти також відзначають, що Конгрес неодноразово звертався в Київську міськдержадміністрацію з вимогою виконати укази президента щодо демонтажу пам'ятників і пам'ятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932-1933 рр. в Україні і політичних репресій, але реакції не надходило.
"Сьогодні на 18-у році української незалежності, коли весь світ засуджує злочини комуністичного тоталітарного режиму, головним організатором і злочинцем якого був Ленін, правоохоронці затримують патріотів, які намагаються очистити українську землю від катів комуністичного режиму", - додали вони.
Нагадаємо, вранці 30 червня активісти незареєстрованих націоналістичних організацій розбили пам'ятник Леніну в Києві, пошкодивши ніс і ліву руку монумента. Одним з організаторів акції виступив член київської організації Конгресу українських націоналістів (КУН) Микола Кохановський.
В той же час, глава Секретаріату КУН Степан Брацюнь заявив, що КУН не має відношення до розгрому пам'ятника Леніну. "Керівні органи КУН не ухвалювали рішення про демонтаж або пошкодження пам'ятника Леніну.
Це було особисте рішення Миколи Кохановського - члена київської організації КУН. Особисто я нічого не знав про це. Ми не розділяємо його поведінку, оскільки упевнені, що подібні дії повинні скоюватися в законній площині. Ми вважаємо, що є інші методи залучення уваги. Це акції, пікети і звернення до влади", - відзначив він.
Більше читайте тут:
НО ТОГДА ДЕМОНТАЖА НЕ СЛУЧИЛОСЬ, а 8 декабря 2013 его просто сбросили с постамента! и сам памятник от падения получив большие повреждения.
Но его можно было бы восстановить, если бы его затем не уничтожила разбушевавшаяся толпа манифестантов с Майдана. Разбив и разобрав осколки статуи гранита на «сувениры». Говорят, что сегодня 9 декабря 2013 г., части памятника уже продаются на Интернет аукционах!
Поэтому второй рабочей версией является та, что снесение памятника В. Ленину есть дело рук активистов их партии «Конгресс украинских националистов»! Они просто довели начале дело до логического конца!
Так ли это покажет время! НА объективное милицейское расследования этого события лично я и не надеюсь!
Возвращаясь же к теме повествования хочу сказать, что такие события как несанкционированные снесения памятников лицам (вождей) уходящей с политической арены силам случаются повсеместно.
Надо только припомнить события в странах Восточной Европы в 1990-1991 годах или сосем недавние события по свержению в Ираке режима Хусейна и что сделали с его памятника вчерашние верноподданные граждане?
Вот и у нас в Украине. Кто бы что не говорил (о дестабилизации обстановки, о бандеровцев рвущихся к власти и т.д и т. п) но на лицо МИРНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ!
Примерно, как это было в Чехословакии, Польше да и в той самой ГДР когда немецкий народ не взирая на всесильную немецкую полицию и особый немецкий педантизм и законопослушность повалили «Берлинскую стену» и снесли все памятники коммунистическим деятелям!
В Украине сегодня когда идет РЕВОЛЮЦИЯ, нет такого символа ДЕСПОТИЗМА как в Париже была Бастилия, (Лукяновское СИЗО-1 таким не является) но зато в самом центре города стоял памятник коммунистическому вождю В. Ленину, именем которого на Украине были освящены все мыслимые и не мыслимые политические репрессии и в целом геноцид украинского народа!
В связи с чем если это событие (снесения памятника) все же дело рук ультраправого крыла партии «Свобода» хотя ее лидер О. Тягныбок публично отрекся от причастности его партии к данному факту), или это делу членов КУН а не милицейская спец.операция!
То в таком случае следует на основании Конституционного права признать этот факт ВОЛЕИЗЪЯВЛЕНИЕМ ГРАЖДАН УКРАИНЫ, которые таким путем освободили столицу Украины от последнего знакового символа ушедшей в историю Советской власти и коммунистической идеологии.
Это должны были раньше сделать власть придержавшие, но не сделали.
За них это сделал УКРАИНСКИЙ НАРОД, хотя и с нарушением УСТАНОВЛЕННОГО ЗАКОНАМИ УКРАИНЫ ПОРЯДКА, но все же в пределах своих полномочий указанных в Конституции Украины
Стаття 5.
Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 5 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008}
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 5 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008}
Ніхто не може узурпувати державну владу.
{Офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005
Подводя итог сказанному следует сделать и акцент, что отказ Правительства Украины подписать соглашение с ЕС об Ассоциированном членстве.
И это после почти трех летней подготовки к нему и согласования всех законов Украины с требованиями ЕВРОПЕЙСКОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА.
Когда сама эта идея была поддержано большинством украинского народа (и это наглядно той же украинской власти подтвердили массовые протесты) было воспринято гражданами Украины как ПОПЫТКА УЗУРПИРОВАТЬ ГОСУДАСТВЕННУЮ ВЛАСТЬ, создав в Украине, изолированный от Европы, неконституционный и несменяемый диктаторский режим, по примеру соседней Республики Беларусь.
Который ко всем своим недостаткам являлся бы и полным «Сателлитом» Российской Федерации.
А памятник В. Ленину стал «жертвой» всей это политической нестабильности в Украине.
И дай Бог, чтобы это была последняя «жертва» этой МИРНОЙ ПОКА РЕВОЛЮЦИИ.