Вiтер почуттiв

Василь Кузан
 
Мрія мого бажання –
Пити кохання зранку.

Чути прозорий шепіт,
Сумніви слів ловити
Вітру вустами, ніби
На перехресті ліній
Лілій і перевтілень
В тіло тієї мрії,
Що у руках бажання
Здійснює все на світі.

Віти в буянні квітів,
Вишнями пахне квітень
І на щитах розбитих
Вершники вносять літо…

В’ються із під копита
Кожного три струмочки:
Перший – то наша зустріч,
Другий – гаряча пристрасть,
Третій – то наше завтра,
Все у падінні листя,
Все у падінні цвіту,
Гріхопадінні марев
З дерева дивомрії.

Міряють маки силу
В кольорі краплі крові.

Вже пелюстків немає
Все обірвав цей вітер:
Любить а чи кохає
Нас наша ніжна мрія?

28.11.13