Олександр Приймак
Українство має
загальноохоплюючу ідею
збереження цивілізації!
Українська цивілізація – одна з найдревніших в світі. І це недивно. Неначе сам Бог розмістив її якраз посередині Європи й надав чи не найкращі в світі чорноземи, запліднивши надра її чистим й висококалорійним газом, нафтою, вугіллям, й багато чим ще!
Не станемо тут сперечатися про первородство і ятрити себе черговими розшуками: хто винен? Бо краще відповісти тут: що робити?
Українство вимирає вже друге десятиліття. Ми вже недораховуємося кількості населення, яке дорівнює кількості населення декількох областей України.
І чи простий це збіг обставин, що при цьому всьому в Україні не визнана ні одна загальноохоплююча ідея? А між тим, така ідея є!..
1.Фактично при владі відсутня команда високодуховних однодумців, відданих народу. А це вже є наслідоком відсутності достатньої політичної культури, як серед можновладців, так і в суспільствів цілому!
2.Не дивлячись на декларування владою правової громадянської держави й зникнення «телефонного права», насправді правоохоронна система все ще залежна насамперед не від законодавства. Тобто, належної правової культури,як в цілому, так і, зокрема, і культури правозастосування, і правоохоронної культури також нема!
3.За відсутності цілком відповідальної політичної структури і належного правового забезпечення не дивно, що відсутні й позитивні економічні зрушення. А про соціальне забезпечення, яке напряму пов'язане з економікою, годі й казати. Бо відсутня як така і економічна культура!
4.Але напевно найважливішою проблемою є проблема буквально біологічного виживання людини! Окрім вже наведених приголомшуючих цифр і оцінок вимирання українства, про гостроту проблеми свідчать й багато інших. Так сталось, що Батьківщина однієї з найдревніших цивілізацій стала й сумнозвісною батьківщиною Чорнобильської трагедії. Вочевидь, це сталося через відсутність екологічної, або й еколого-економічної культури!
5.Але ж Чорнобиль – це не тільки фізична катастрофа. Бо Чорнобильська трагедія – це насамперед відсутність загальної культури, а якщо вже до кінця відверто – то й освіти, науки і зрештою – духовності!
Визначені тут п'ять шарів загальноохоплюючої культури і є взаємопов'язаними складовими нормальної цивілізації, яка має спиратися на загальну культуру. Існуюча ж цивілізація, на жаль, так би мовити, стоїть на голові, тобто на хиткій недорозвиненій політичній культурі. І тому вся цивілізація ледь-ледь тримається поки що дуже нетривкої рівноваги.
І от аналіз хоча будь якого з прошарків існуючої цивілізації підводить нас до визначальних висновків.
Бо саме Чорнобиль, зокрема, довів, що екологія не визнає кордонів, як не визнає їх і радіація! Суттєвими викликами-загрозами є й руйнування атмосферного озону, що несе загрозу переопромінювання, зрештою – раку шкіри. Цілком визнане також невпинне антропогенне руйнування ріллі й чорнозему, а між тим чисельність землян все збільшується. Знищуються й ліси, річки й навіть моря.
Не меншої загальнолюдської уваги вимагають й проблеми зменшення і нейтралізації, а краще б – переробки різноманітних викидів! Не кажучи вже про необхідність розробки колективної системи космічної безпеки – на випадок ймовірного зіткнення Землі з небажаними об'єктами з космосу.
Отже, вочевидь, цілком зрозуміло, що виклики екологічних проблем вимагають якомога найшвидшого їх розв'язання загальними зусиллями всього людства. Проблема настільки нагальна, що недаремно в найкращих людських умах народилися такі терміни, як «політекологія», і власне необхідність заснування міжнародної організації на зразок екологічної ООН.
Наведемо далеко не повний список поточних викликів. Чорнобиль, СНІД і туберкульоз, явна зміна клімату, все нові віруси грипу, Фукусіма… все це, як і можливість зустрічі із зовсім небажаним гостем із космосу, всі ці виклики переконливо доводять, що екологічний Апокаліпсис може настати начебто цілком несподівано. Все це перераховане людство, в кращому випадку, лише встигає якось «переварювати», але, на жаль, не запобігати цьому. Тому об'єктивно з'являється фактор ОБМЕЖЕННОГО ЧАСУ на його осмислення і запобігання Апокаліпсису.
А це і є ознакою об'єктивної революційності саме екологічного фактору. На жаль, навіть так звана правляча еліта в усьому світі, і в Україні зокрема, це, як слід, не усвідомила.
От ми й підійшли об'єктивно до ідеї, яка має стати загальноохоплюючою. Це ідея збереження всієї людської цивілізації, що для України чи не найбільш актуально, - як для «батьківщини» Чорнобиля, так і з точки зору її демографічного вимирання. І це на контрасті її унікальних природних і науково-технічних можливостей!
Бо ж невипадково саме українські винахідники складали третину від усіх винахідників СРСР, і ще в 1994 р. тримали першість серед інших винахідників в Росії!
Для прикладу Японія ще в 50-60 роки старанно скуповувала ліцензії на винаходи розвинутих країн. Зате зараз вже багато років ми кажемо про японське диво, якісні і надійні товари Японії.
І в Україні є можливість продавати ліцензії українських винахідників, іншу науково-технічну продукцію, та наше керівництво переважно захоплюється лише про все нові закупки будь якого товару за кордоном.
Таким чином, саме цей напрямок і мусить стати вирішальним і загально об'єднуючим. Тобто ідея гарантування достойного життя за рахунок загальноохоплюючої КУЛЬТУРИ – політичної, правової, еколого-економічної, власне так званої масової культури, освіти, духовності. З опорою на впровадження наших науково-містких технологій, використання напрочуд вигідного геолого-стратегічного і політичного розташування країни. Із ставкою на масове, а не епізодичне залучення науковців до вироблення конкурентоздатних найефективніших шляхів розвитку в усіх без винятку сферах, а не тільки в сільському господарстві, металургії, хімії, шахтному виробництві (часто морально застарілих).
Так можемо побороти всі труднощі, зберегти нашу чи не найдревнішу цивілізацію, давши світові шанс, - підтримуючи нас, фактично підтримувати й себе. Бо необхідність збереження всієї людської цивілізації – ось найактуальніше завдання культури Гомо сапієнс.