Ранковий чай

Кров залила прапор білий
Ранку зболеного, бо
Рани на земному тілі
Витаврувала любов.

Клапті хмар вбирають колір
Ніби вата. Перебір,
Вибрики жорсткої долі…
Перестиглі друзки зір

Розчиняються в кислотнім
Небі. Грудень на поріг
Кригою річної плоті
Перевтомлено приліг.

Грона смутку, кружка, чай…
Осені тепло, прощай…

20.11.13