"Ніби мачуха, ця осінь
До тепла не звикне зовсім"
Василь Кузан
*****
Осінь грішна ходить світом,
Осінь кровю стікає віттям,
Їй би вранці молочних віршів,
Їй би жити, як всі, не гірше.
Колисати дитину в льолі,
Де б знайти сурогатну долю?
Чоловіка, мов дараб хліба?
Крихти сонця в душі...Ніби
Молода ще ця жінка-осінь,
Але щастя немає зовсім.