Жовкне липа. Жовкне липень –
Літа гожого яса.
Вчора квітнув ще Великдень -
Бог до крапки дописав.
Рання осінь б"є у дзвони
І нервується оса.
Мироточать, мов ікони,
Наді мною небеса,
І приходять на поклони
І дерева, і трава.
Проголошують з амвону:
«Сонце красне, прощавай!»
Ще у липні, мов Христос,
Осінь сходить на крилос.