Чекання зустрiчi

Василь Кузан

Твого кохання доторки п'янкі
До спогадів, до снів, до віддзеркалень
Сльози в зіницях осені. Чекання
Підковами по каменю, мов кінь

Б’є дзвінко і нестримно. Я – далеко.
Твого тепла торкання до джерел
Натхнення і неспокою бере
Мене за горло. Вже летять лелеки

З любов'ю у клунках. Уже летять…
Несуть, відносять… Але ми піймали
Цю птаху щастя. Кольори емалі
Портрет утрьох намалювали. П'ять

Хвилин тому тримав тебе за руку,
А вже відчув усім єством розлуку…

17.11.13