Чекання зустрiчi
Твого кохання доторки п'янкі
До спогадів, до снів, до віддзеркалень
Сльози в зіницях осені. Чекання
Підковами по каменю, мов кінь
Б’є дзвінко і нестримно. Я – далеко.
Твого тепла торкання до джерел
Натхнення і неспокою бере
Мене за горло. Вже летять лелеки
З любов'ю у клунках. Уже летять…
Несуть, відносять… Але ми піймали
Цю птаху щастя. Кольори емалі
Портрет утрьох намалювали. П'ять
Хвилин тому тримав тебе за руку,
А вже відчув усім єством розлуку…
17.11.13
© Copyright:
Василь Кузан, 2013
Свидетельство о публикации №213111701750