Чому так тяжко на душі,
Не перетнуть тії межі,
Що тіло з тілом так сплітає,
В обійми тісно затискає.
Кохання нам надав Амур,
А Афродита підхопила,
Чи оксамит то,чи велюр,
То теплі іскрометні крила.
У серці розгориться жар,
Кохати є - то Божий дар.
Чекання довге ненавмисне,
То діамантове намисто.