Следующее утро принесло только жуткое похмелье и головную боль, что даже звон будильника Ане показался сплошным звоном большого колокола. Последний раз она так напевалась, когда была студенткой. Девушка поднялась с постели, точнее сползла с простыней. Аня шагнула под холодный душ - хорошее средство с утра привести в порядок свои разбежавшиеся мысли. Потом заварила крепкий кофе. Опять опаздываю на работу - мелькнуло в голове Ани.
Одевшись, забросила блокнот-подарок в сумку и вылетела за дверь.
Рабочий день тянулся медленно, ощущение, что стрелки на циферблате часов заснули или им лень тоже было двигаться. По плану на сегодняшний вечер в блокноте было записано: "Посмотри свой самый любимый фильм, на который не хватает времени”.
О да. Подушка, диван, кружка кофе... Аня долго решала, какой ей посмотреть фильм... и выбор пал на "Жизнь, или что-то вроде того". Она всегда пересматривала его, когда выпадала трудная жизненная ситуация. Помнится в первый раз, когда она увидела этот фильм, ей он очень понравился! Кажется, Аня даже плакала. Анджелину Джоли она просто обожала! А фильм был такой трогательный, милый, добрый. Довольно забавный, в меру романтичный, совсем не пошлый. В общем, она была в восторге! Особенно от морали: «Живи каждый день так, будто он последний. Потому что однажды так и случится».
Аня пересматривала фильм и опять задавалась вопросом: как стоит жить?
Весело или грустно. Взаперти или вольной птицей. Бросаться во все тяжкие или бесконечно обдумывать все подряд. И ловила себя на мысли, что ищет ответ в фильме.
Она перестала ценить то, что имела, и ее брак потерпел крах. Запуталась в своих мечтах, что не замечала очевидных вещей, все вдруг стало так сложно. Ей необходима помощь. Ей нужен был «переломный момент».
Наступний ранок приніс тільки страшне похмілля та головний біль, що навіть дзвін будильника Ані здався молотом по голові. Останній раз вона так перебирала, коли була студенткою. Дівчина піднялася з ліжка , точніше сповзла з простирадл. Аня зробила крок під холодний душ - хороший засіб з ранку привести в порядок свої думки. Потім заварила міцну каву. Знову спізнююся на роботу - промайнуло в голові Ані.
Одягнувшись, закинула блокнот - подарунок в сумку і вилетіла за двері.
Робочий день тягнувся повільно, відчуття, що, навіть, стрілки на циферблаті годинника заснули або їм лінь було теж рухатися. За планом на сьогоднішній вечір у блокноті було записано: "Подивися свій найулюбленіший фільм, на який не вистачає часу".
О, так. Подушка, диван, кава та солодощі ... Аня довго вирішувала, який їй подивитися фільм ... і вибір припав на " Життя, або щось на зразок того " . Вона завжди переглядала його, коли випадала важка життєва ситуація. Пам'ятається в перший раз, коли вона побачила цю кінострічку, їй вона дуже сподобалася! Здається, Аня навіть плакала. Анджеліну Джолі вона просто обожнювала ! А фільм був такий зворушливий, милий, добрий. Доволі кумедний, в міру романтичний. Загалом, вона була в захваті ! Особливо від моралі: «Живи кожен день так , ніби він останній. Тому що одного разу так і станеться » .
Аня переглядала фільм і знову задавалася питанням: як варто жити ?
Весело або сумно. Під замком або вільним птахом . Кидатися в усі тяжкі або нескінченно обдумувати все підряд. І ловила себе на думці, що шукає відповідь у фільмі.
Вона перестала цінувати те , що мала, і її шлюб зазнав краху. Заплуталася у своїх мріях, що не помічала очевидних речей, все раптом стало якось складно. Їй необхідна допомога . Їй потрібен був «переломний момент».