Загляадає літо мені в душу,
Сумовитим поглядом ятрить,
Абрикоси, персики із плюшу,
У парчу зодягнена блакить.
Літо знов прощається зі мною,
Ніби із коханою. Болить
Ця розлука і мені. Зимою
З берегів повіяло на мить.
Заховаю сльози. Усміхнуся,
Осінь – як в Єсеніна віршах,
Розпускає коси свої русі,
Ти її стрічати вирушай,
Літечко, смагляве циганча,
У траві дрімає алича.