ПЕСЕНКА О ДИКОМ ЗАПАДЕ, ИЛИ ПИСЬМЕЦО В МОСКВУ, ПЕРЕПРАВЛЕННОЕ С ОКАЗИЕЙ (Александр Галич, http://www.kp.ru/daily/26148.7/3036997/)
Вы на письма слез не капайте,
И без них – душа враздрызг!
Мы живем на Диком Западе,
Что, и впрямь, изрядно дик!
Но не дикостью ковбойскою.
Здесь иную ткут игру:
Пьют, со смыслом, водку польскую
Под московскую икру.
Здесь, на Западе, Распроданном
И распятом на пари,
По Парижам и по Лондонам,
Словно бесы, – Дикари!
Околдованные стартами
Небывалых скоростей,
Оболваненные Сартрами
Всех размеров и мастей!
От безделья, от бессилия,
Им всего любезней – шум!
И чтоб вновь была Бастилия,
И чтоб им идти на штурм!
Убеждать их глупо – Тени же!
Разве что, спросить тайком: –
А не били ль вас, почтеннейший,
По причинным – каблуком?!
Так что вы уж слез не капайте,
И без них – Душа враздрызг!
Мы живем на Диком Западе,
Что – и впрямь – изрядно дик!
ПІСЕНЬКА ПРО ДИКИЙ ЗАХІД (вільний переклад П.Голубкова)
На листи Ви сліз не капайте,
І без них - душа враздризг!
Живемо на Дикім Заході,
Що, і справді, досить дик!
Та не дикістю ковбойською.
Тут бо тчуть вже іншу гру:
П'ють , зі змістом, «житну» польську
Під московську ту ж ікру.
Тут, на Заході, розпроданім
І розп'ятім на парі,
По Парижах і по Лондонах,
Немов біси, - Дикуни!
Зачаровані вже стартами
Небувалих швидкостЕй,
І обдурені вже Сартрами
Всіх фасонів і мастей!
Від неробства, від безсилля ,
Їм всього люб'язніш - шум!
І щоб знов була Бастилія,
І щоб їм знов йти на штурм !
Вчити тупо - Тіні ж зовні!
Ну, хіба що, шепітком: -
Чи не били вас, шановні,
По причинним - каблуком?!
Так що ви вже сліз не капайте,
І без них - Душа враздризг !
Живемо на Дикім Заході,
Що - насправді - дуже дик !