Дивись! З неба зірка упала,
І скоро настане світанок.
Тебе я так довго чекала,
Будуючи мрій своїх замок.
Відчула мелодію серця,
Коли пригорнулась до тебе.
Душа моя – тепле озерце.
Тепло це підтримати треба.
Нектар випиваю кохання.
Напитись його я не в силі,
Найкращі в душі сподівання,
Щоб роки любов не згасили.
Сльозою вже падають роси,
Ранкова свіжить прохолода.
У Бога ми зустрічі просим.
Чи станеться знову нагода?