Ти мовчатимеш сьогодні, а я говоритиму. Руками ніжними, губами вогкими, носиком холодним й ти ми ж очима зеленими.. вимкну світло, бо в темряві все якось по справжньому,хоч й слідкувати за тобою важче.. проведу по волоссі, а ти потрешся об мою долоньку.. пальці зіграють шматок симфонії на твоєму плечі. Я сидітиму навпроти.. так ми рівні.. І я бачу твої обриси, вдихаю тебе, переглядаю кожні 2 сантиметри на тобі. Тобі душно й ти знімаєш футболку.. все так же безмовно, дістаєш свій айфон і тепер тут грає Славко. Дивуюсь, бо знаю, що ти його не любиш.. я усміхаюсь і програю цей бій сама собі… я занадто скучила за тобою... йди до мене. Ми поміняємось й знову все буде як колись. Тихо, без галасу та шуму й щиро. Правда доки не зійде сонце і я піду й залишу тебе їй...
Я сильніша, можеш бути з ким завгодно, але кохай мене... а повернусь я знову коли покличеш... повернусь завжди..
Лиш вимкни світло й подзвони мені…
08.09.2013 р