Сивіють будяки, чорніє деревій. Частіше груші глухо гупають та застряють у спориші. Цикади захлинаються цілодобово, корови прохолоди шукають в кушерях, по горло забредають в річку і зорять поодинокі хмари в небі та лелек, що облітаються на висхідних потоках.
Неквапно плине час, вода у всеможливих агрегатних станах. Здається осьосьось і стане і подарує Вічність або хоч відчуття цієї всеосяжності без ЛСД, без мантр, молитв без нео-шаманистських практик.
Це - серпень, серденько! Отут і зараз...