Йейтс В. Б. Вiчний поклик. Переклад

Шон Маклех
Замовкни, вічний поклику солодкий, замовчи;
 До вартових іди – небесних  вівчарів –
 Нехай мандрують до кінця віків
 Тобі у слід вогнями у пітьмі.
 Хіба не знаєш, що серця людей старі,
 А ти у хвилях, у пташиних крилах, на горі,
 У шелесті гілок, у вітрі, у воді…
 Мовчи, одвічний поклику, мовчи…