Чекаю

Елена Лоизова
Ця весна обов'язково принесе щось особливе в моє життя.
І це «щось» мов потужний вітер пронесеться крізь сірі будні, наповнюючи їх свіжістю, легкістю, невагомістю…

Розправивши легені вдихати засмітнене безглуздістю повітря та відчувати насолоду від непричетності.
Слухати хаотичну невпорядкованість звуків, а чути унісон своєї свідомості з голосом Усесвіту.
Жити, а не існувати. Доста сліпо керуватися псевдоістиними думками натовпу.
«Я хочу», а не «Я мушу».

Побачити смак вина, намалювати вірші Франка, почути дотик пелюстки жасміну, прочитати музику Моцарта.
Реальність.   

Почути, намалювати, прочитати, побачити кохання. Відчути кохання.
Навчи мене.

Чекаю.