Сини мої синьоокі!
Дякуючи долі,
Я не стала одинока,
Як тополя в полі.
Мов волошки сині в житі
Сонечко стрічали,
Так і ви, рідненькі діти,
Мене привічали.
Я до вас душою лину,
Любі лебедята,
Не зупинить часу плину
Ні радість, ні втрата.
Настане, знаю, і мій час
В вічність відлетіти,
Знов прошу я в котрий раз,
Милі мої діти:
Ви бережіть своїх дітей,
Їм любов віддайте,
З них гарних виростіть людей
І мене згадайте.
На фото сыновья автора 2011г