Добрий день усім, хто мене слухає і тим, які роблять вигляд, що слухають. Сьогодні я б хотіла поділитися з вами своїми думками та почуттями на тему «Мені пощастило». Можливо, хтось і гадки не має про що тут можна розповідати, та я власне також. Мені просто назва сподобалась, її багатогранність, а Вам? Ну що ж, розпочнемо.
Як часто людина, яка виграла в лотерею певну суму грошей, стрибала від радощів зі словами на устах:»Мені пощастило!». І тут справа не тільки в грошах, а й у везінні, розумінні того, що то потрапив в це число щасливчиків. Доволі часто зустрічається така ситуація, погодьтеся. А ось людина, усім серцем закохана в своє життя, по-справжньому щаслива, чи часто зустрічали ви її на своєму шляху, а, можливо, ви і є та людина? Наприклад я: для мене фрази «мені пощастило» дуже, дуже мало. Я хочу більшого, чогось неймовірного, щоб увесь світ дивувався моєму щастю. А оскільки я можу це уявити, то зможу й досягти.
Хто-небудь з нас може сміливо заявити:»Мені пощастило, тому що я маю сім’ю, вірних друзів, свою другу половинку.». Проте на перше місце потрібно поставити життя. Не було б його, не було б нас, в вчасності тебе й мене, наших падінь і злетів, пережитих почуттів, щирих усмішок і загадкових поглядів. І кому як не матері за це дякувати. Ви уявіть тільки, щоб було, коли б вас не існувало. Все якесь сіре, чуже, а головне без вас. Хтось сміється, але не ви, хтось плаче, але не ви, хтось кохає, але ж знову – не ви. Можливо ви й не задумувались над цим, а ось я не один раз. Просто моя мати, коли була вагітна мною, хотіла зробити аборт. Тільки при першій спробі забула паспорт, а під час другої не наважилась. Тому найперше, у чому мені і вам пощастило, - це народитися.
Одні кажуть, що щастя - матеріальне, тобто стверджують, що від грошей залежить рівень їх благополуччя. Інші – духовне: надія в краще майбутнє, кохання, взаєморозуміння, віра в свої сили. Щастя не має певного, чіткого визначення. Для кожного воно різне, заключається в простих речах. Не зрозумієш, кому по-справжньому поталанило: тому, хто тримає скриню скарбів, чи тому, хто дивиться в рідні очі і бачить в них кохання. Важко не погодитися зі словами Монтеля:»Наше щастя чи наше нещастя залежить тільки від нас самих». Чомусь останнім часом людство взяло собі нову тенденцію: розуміти цінність речей тільки тоді, коли втрачаємо їх. І добре, коли можна їх повернути, а коли ні? Кожного дня, кожну годину, хвилину ми втрачаємо можливість бути щасливими, можливість змінити своє життя. Піти проти всіх, поплисти проти течії, зробити своє життя таким, як мріяли в дитинстві – це важко, але ніхто й не обіцяв, що буде легко. За свої мрії потрібно боротися. Той, хто мириться з дійсністю, не вірить в майбутнє. У людей з’явилася така причудлива звичка, звинувачувати в своєму нещасті будь-кого, але не себе. О, могутність незалежних від нас обставин, владних, виправданих. На них так зручно перекласти відповідальність. Це дивне життя. Боїмося бути щасливими, тому що натовп, в якому ми знаходимося, завжди чимось незадоволений. Щодня носимо маски, для кожного дня, кожної людини різну. Іноді хочемо знайти свою власну маску, себе справжнього, але замість того, щоб зазирнути в серце і душу, шукаємо в купі інших. Напевне, забули. Нам знадобляться роки, щоб зрозуміти, що краще не дивувати світ, а, як говорив Ібсен, жити в ньому.
Попри все це ми продовжуємо жити. Яка ж сила змушує нас це робити? Я завжди вважала і надалі буду так думати, що віра, надія, кохання – єдине, що надає сенс нашому життю. Їхню силу неможливо виміряти, а ось повірити в неї було б цілком доречно.
На всі свята, дні народження, ювілеї всі бажають щастя, без виключення. Звідси слідує, що побажання заключаються в пізнанні самого себе, адже щастя в нас самих. Друзі, варто пам’ятати, що жодна людина нещаслива, поки не вважає себе щасливою. Ми можемо все! Зумів хтось інший, зумієш ти, не зміг ніхто, будеш першим. А за себе скажу, що я не хочу говорити «мені пощастило», я хочу казати «я створюю своє щастя сама, своїми руками».