Сріблив тіла язичник-повня,
Пив чай із липи липень-сад,
П’янких бажань алеї повні
Гортали спогади назад.
Непевний сон підводив риску,
Шарівся ранок-маніяк!
Ковтало небо чари-віскі,
Допивши втомлено коньяк.
Впускав у вікна силу космос,
Застряв у пляшці корок-час…
І тільки білі гладіолуси
Снували домисли про нас.
21-22.07.13
Переклад Анни Дудки (
http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Сребрил тела язычник-месяц,
Пил чай из липы летний сад,
Желаний пьяных, словно песен,
Глотала память сладкий яд.
Сон подводил черту, зависнув.
Полоской рдел рассвет-маньяк!
Глотало небо чары-виски,
Допив томительный коньяк.
Впускал в окошко силу космос,
Застрял в бутылке пробкой час…
И только белый гладиолус
Ткал домыслы свои о нас.